Роками етикетка меду в ЄС могла проголошувати «суміш медів з ЄС і не з ЄС» і відповідати правилам. Ця фраза нічого не говорила споживачеві — і для того була придумана. З 14 червня 2026 року її недостатньо. Директива (ЄС) 2024/1438 вимагає назвати кожну країну походження і вказати її відсоток, і для лінійки меду під власною маркою це перетворює формальність маркування на питання закупівель.
Що тепер каже правило
Кожна країна походження купажу меду має бути вказана на етикетці, в основному полі зору, у порядку спадання за масою і з відсотком, який вона вносить. На кожну частку допускається відхилення у п'ять відсоткових пунктів — визнання того, що купажування не лабораторна вправа.
Держави-члени мали перенести директиву в національне право до 14 грудня 2025 року, а правила застосовуються з 14 червня 2026 року. Макети, створені до зміни, не отримують перехідного статусу: мед, що розміщується на ринку після цієї дати, зобов'язаний нести нове зазначення.
Єдине спрощення — і чому воно не автоматичне
Директива дає державам-членам змогу дозволити зазначення відсотків лише для чотирьох найбільших часток за умови, що ці чотири разом становлять понад 50 % купажу. Це національна опція, а не загальноєвропейське правило. Бренд, який продає на кількох ринках, не може вважати, що спрощення діє всюди; це треба перевіряти країна за країною, і найбезпечніша етикетка — та, що відповідала б правилам і без нього.
Чому це проблема закупівель раніше, ніж проблема маркування
Щоб правдиво написати «Туреччина 60 %, Україна 25 %, Аргентина 15 %», хтось має знати походження кожної партії, що увійшла в купаж, за масою — і зберегти цей запис упродовж усього купажування. Якщо постачальник не може надати дані про походження на рівні партії, відсотки написати неможливо, і бренд опиняється перед вибором між етикеткою, яку не може підтвердити, і продуктом, який не може продати.
Ці дані мають існувати у джерела. Їх не можна відновити на фасувальній лінії і не можна вивести із сертифіката аналізу. Тому їх запит — частина закупівельного завдання, а не частина затвердження макета.
Шлях одного походження
Є простіший шлях. Мед, що цілком походить з однієї країни, несе цю країну як походження — без відсотків і без порядку спадання, яким треба керувати. Для бренду, якому потрібні чиста етикетка і ясна історія, закупівля моно-походження дає і те, й інше.
Туреччина робить це реалістичним, а не бутиковим. Вона — другий за величиною виробник натурального меду у світі, а в сосновому меді забезпечує близько 90 % світового виробництва: характерний продукт, доступний у промисловому обсязі з одного джерела. Лінійка турецького соснового меду одного походження — це етикетка, яка пишеться сама.
Відповідальність, і що зафіксувати письмово
Обов'язок лежить на операторі, під чиїм іменем мед виводиться на ринок, — на власникові бренду в програмі власної марки. Постачальник може і має надати дані про походження на рівні партії, аналізи партій і відомості про склад, на які спирається етикетка; він не може нести юридичну відповідальність за етикетку з чужим іменем. Короткий письмовий розподіл того, хто що надає і хто затверджує макет на цій основі, закриває питання до того, як воно стане спором.
TeraVella працює з медом як партнер із закупівель — ми не стверджуємо, що володіємо пасікою чи фасувальним підприємством. Ми перевіряємо виробника за вашим завданням, документуємо походження на рівні партії, щоб формулювання на етикетці писалося за даними, збираємо аналізи партій і організовуємо фасування в банки, бляшанки або наливом під вашим брендом, а вимоги ринку призначення — зокрема умову ЄС про затверджене підприємство для меду з третіх країн — перевіряємо на початку. Ми маємо сертифікати ISO 9001, ISO 22000 та ISO 27001; органічних чи інших сертифікаційних заяв не робимо. Обсяги та ціни підтверджуються на етапі комерційної пропозиції.
